Інформація для батьків

20 липня 2020 р. наш заклад відновлює роботу в тестовому режимі. Буде відкрито 2 групи для дітей 4-5 років. Перевага надається батькам, які працюють. Прийом дітей буде здійснюватись за наявності електронної медичної довідки.

Разом з тим виникла необхідність у змінах в роботі ЗДО у зв’язку з проведенням протиепідемічних заходів.

Зверніть увагу!

Прийом дітей відбувається на території ЗДО (біля входу) за межами будівлі (за несприятливих погодних умов – біля центрального входу в заклад). Батьки або особи, які супроводжують дитину мають бути в масці. Під час очікування скринінгу температури дотримуйтесь дистанції в 1,5 м. Діти, температура тіла яких перевищує 37,2, до закладу не приймаються.

Батькам заходити в приміщення закладу суворо забороняється!

У закладі заборонено:

• використання тканинних рушників, іграшок, що не піддаються обробці деззасобами та килимів;
• перебування в приміщенні у вуличному взутті;
• проведення масових заходів, екскурсій.

Батьки вихованців

• несуть персональну відповідальність за правдивість інформації про стан здоров’я дитини;
• за дотримання маскового режиму;
• за дотримання суворого пропускного режиму в ЗДО на час карантину;
• повідомляють вихователя і не приводять дитину до ЗДО за наявності температури вище 37,2 або появи респіраторних симптомів, у випадку наявності контакту з хворим.

Обов’язково попередьте вихователя чи медпрацівника про наявність у дитини алергічних реацій на деззасоби!

Температурний скринінг дітей проводять при вході (початковий) у заклад та кожні 4 години (поточний) з занесенням показників у відповідний журнал.

Діти, в яких виявлено температуру тіла понад 37,2 або ознаки респіраторних захворювань:

• при проведенні початкового скринінгу – не допускаються до відвідування;
• при поточному скринінгу – ізолюються з інформуванням медичного працівника та батьків.

Ранковий прийом дітей до ЗДО проводить вихователь групи на території закладу за межами його будівлі та з максимальним уникненням контактів з вихователями та дітьми інших груп.

Поради від практичного психолога

10 заповідей батьківства

Правил про те, як виховувати дитину, придатних на всі випадки життя, не існує. Усі діти різні. Кожна дитина унікальна, унікальні і наші з нею стосунки. Але є речі, які протипоказані при спілкуванні з будь-якою дитиною без винятку. Мова йде про те, чого батькам робити не можна.

Якщо ми хочемо виховати людину, якій притаманна самодисципліна, нам треба в першу чергу розвивати її самосвідомість, прагнути до того, щоб у дитини сформувався позитивний образ самої себе, і уникати всього, що руйнує цей позитивний образ.

Що гріха таїти, навіть найтерплячіші батьки час від часу в “засмучених почуттях” все ж користуються недозволеними заходами, але нерідко до них вдаються просто через незнання.

• Не принижуй дитину!

Ми іноді запросто можемо сказати дитині: “А краще ти нічого не міг придумати? У тебе взагалі голова на плечах є?” і так далі. Всякий раз, коли ми вимовляємо що-небудь подібне, ми руйнуємо позитивний образ сина чи дочки.

• Не погрожуй!

“Якщо ти ще раз зробиш – ти у мене отримаєш!”, “Якщо ти ще раз стукнеш братика, я тебе. . . ” Кожен раз, коли ми так говоримо, ми вчимо дитину боятися і ненавидіти нас. Загрози зовсім марні – вони не покращують поведінки.

• Не вимагати обіцянок!

Добре знайоме: дитина завинила, а мама їй каже: “Пообіцяй, що більше ніколи-ніколи так робити не будеш” – і отримує, звичайно, обіцянку. А через півгодини дитина повторює свою витівку. Мама ображена і засмучена: “Ти ж обіцяв!” Вона просто не знає, що обіцянка нічого не означає для маленької дитини. Дитина живе тільки в сьогоденні. Якщо вона чутлива і совісна, то вимагання обіцянок буде розвивати в неї почуття провини, якщо ж дитина не чутлива, це тільки навчить її цинізму: слово – це одне, а справа – зовсім інше.

• Уникайте гіперопіки!

Зайва опіка привчає дитину до думки, що сама вона нічого робити не може. Багато батьків не можуть оцінити можливостей дітей що-небудь робити самостійно. Прийміть як девіз: “Ніколи не роби за дитину те, що вона може зробити сама”.

• Не вимагай негайної покори!

Уявіть, що чоловік говорить вам: “Олена, кинь все і цю ж хвилину приготуй мені кави”. Як вам це сподобається? Точно так само вашій дитині не подобається, коли від неї вимагають, щоб вана негайно залишила своє заняття, краще попередити її заздалегідь: “Хвилин через десять будемо обідати”, тоді ми цілком можемо дозволити їй побурчати трохи: “Ой, мам! Я ще пограю”. Сліпе беззастережне підпорядкування характерно для маріонетки, але воно не сприяє формуванню незалежної, самостійної людини.

• Не потурай дитині!

Мова про вседозволеність. Діти відразу відчують, що батьки бояться бути твердими, коли вони переступають межі дозволеного, бояться сказати їм “ні”. Це вселяє в них впевненість, що всі правила гумові – варто трішки натиснути, і вони розтягнуться. Таке може спрацьовувати в рамках сім’ї, але за її межами дитину чекають гіркі розчарування. Потурати дитині означає позбавляти її можливості вирости пристосованою до життя людиною.

• Не вимагай того, що не відповідає віку дитини!

Якщо ви чекаєте від свого дворічного малюка, щоб він слухався, як п’ятирічний, то цим ви провокуєте у нього неприязнь до вас. Ви вимагаєте від нього зрілості поведінки, на яку він ще не здатний – це погано позначається на розвитку його самосвідомості..

• Не моралізуй і не говори дуже багато!

Кожного дня тисячі слів осуду вихлюпуються на наших дітей. Якщо всі їх записати на магнітофон і прокрутити мамам, вони будуть вражені. Чого тільки вони не говорять своїм дітям! Загрози, насмішки, бурчання, цілі лекції про мораль. . . Під впливом словесного потоку дитина “відключається”. Це для неї єдиний спосіб захисту і вона швидко його освоює. А оскільки відключитися повністю вона не може, то відчуває почуття провини, а це розвиває негативну самооцінку. Всі “моралі” зрештою для дитини зводяться до таких схем: “Те, що ти зробив, – це погано. Ти поганий, тому що це зробив. Як ти міг так вчинити після всього хорошого, що мама зробила для тебе?”

Дитячі заповіді для мам, татусів, бабусь і дідусів

1. Шановні батьки! Пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва слухати й бути людиною.

2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.

3. Мої ручки маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.

4. Мої почуття ще недозрілі – прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.

5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання лише відповідно до ваших очікувань.

8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатися й поводитися. Ваші слова, почуття, вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Тому вчіть мене, будь ласка, найкращого.

9. Пам’ятайте, що ми з вами не випадково: ми маємо допомагати одне одному в цьому безмежному світі.

10. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але обережно, аби ваша любов не перетворилась на милиці, що заважатимуть мені робити самостійні кроки.