Свято Стрітення
П’ятнадцятого лютого – свято Стрітення, в народі «Стрічання», «Громиця», «Зимобор», яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.
На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо – де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою:
– Боже, поможи тобі, зимо! – каже літо.
– Дай, Боже, здоров’я! – відповідає зима.
– Бач, зимо, – дорікає літо, – що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення – 15 лютого – та в день святої Анни – 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима – стара баба, а Літо – молода дівчина.
На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї – порожнісінька торба.
У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, – весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці.
При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше – Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше – Зима. “…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!” – каже Олекса Воропай у книзі “Звичаї нашого народу” про зустріч літа з зимою.
Так цікаво і пізнавально дізнавалися наші вихованці про свято Стрітення.
Напередодні свята випікали обрядове печиво у вигляді пташок — «жайворонків». Їх дали дітям, щоб віднесли в садок. Люди вірили: птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму. А називали випечених пташок жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весні прийшла, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати. Тож вибігали з пташками діти надвір, весело стрибали, підкидали їх угору, співали закликали весну.
